новини з податкової 24.07

Новини з податкової:

Щодо зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (ПН/ РК)

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.

       Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Як подати пояснення

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній (!) в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  за конкретним критерієм та бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування).

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567. 

Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

****

Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Кабмін визначився з процедурою розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка відмовила в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що потрапила під процедуру зупинення. Подільська ОДПІ повідомляє, що 14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Постанова №485), якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Скарга складається платником виключно в письмовій формі з дотриманням вимог до її змісту та подається особисто або через свого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що на подання скарги платникові податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС відведено 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У даному порядку передбачено можливість перенесення строку подання скарги, зокрема, якщо його останній день  припадає на вихідний або святковий день. Тоді останнім днем строку подання скарги вважатиметься перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

На розгляд скарги комісія ДФС має 10 календарних днів із дня її отримання (п.56.23 ПКУ). Якщо впродовж  цього строку платнику не надіслано вмотивоване рішення комісії ДФС, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.2001 ПКУ.

 

****

Перелік документів, які повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у фізичної особи-підприємця

Подільська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області нагадує, що  фізичні особи-підприємці на місці здійснення торгівельної діяльності повинні мати наступні документи:

  • виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій (або його копія);
  • остання довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (або її копія);
  • книги обліку розрахункових операцій (остання використана та поточна);
  • документ, підтверджуючий право власності (оренди/ суборенди) місця здійснення торгівельної діяльності;
  • книга обліку доходів та витрат (книга обліку доходів);
  • ліцензія (у випадках, встановлених нормами чинного законодавства); 
  • свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
  • документ, що посвідчує особу, яка здійснює торгівельну діяльність;
  • трудові угоди з найманими працівниками ( у разі використання найманої праці).

****

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій є адміністративною послугою, яка надається у Центрах обслуговування платників.

  Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

 

  Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

  • заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі - реєстраційна заява);
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
  • копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

    У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.

    Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

    Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

****

15 мільйонів гривень  на підтримку армії від платників Подільської ОДПІ

 У першому півріччі 2017 року платниками північного регіону Одещини сплачено 15,0 мільйонів гривень військового збору. Таким чином, протягом січня-червня цього року на підтримку української армії з доходів платників Подільської ОДПІ до держбюджету спрямовано на 50 відсотків або на 5,0 млн.гривень військового збору більше проти аналогічного періоду торік.

   Оскільки військовий збір утримується з легальних доходів важливо, щоб кожен працівник розумів, що саме офіційне працевлаштування гарантує не лише соціальний захист, а й щомісячне відрахування 1,5 відсотка від легального доходу для фінансування оборонної сфери. Таким чином, кожен  працівник щомісяця робить свій індивідуальний внесок на підтримку національного війська.

  Завдяки соціально відповідальним працедавцям бюджети отримують ПДФО, єдиний внесок та військовий збір, що особливо важливо  в період, коли національна армія потребує належного фінансування для обороноздатності та здійснення реформ.

  Подільська ОДПІ нагадує, що сплата військового збору обов’язкова у тому випадку, якщо виникає податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Цей момент повинні врахувати працедавці та інші податкові агенти, яких закон зобов’язує нарахувати та сплатити ці податкові платежі.

Сектор організації роботи Подільської ОДПІ

ГУ ДФС в Одеській області

Календар новин

<< < Жовтень 2017 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31